Перейти до вмісту

Диференційовна функція

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Приклад диференційовної функції

Функція однієї чи кількох дійсних змінних називається диференційовною в точці, якщо в деякому околі цієї точки вона в певному сенсі досить добре наближається деякою лінійною функцією (відображенням). Дане лінійне відображення називається диференціалом функції в цій точці.

Якщо функція є диференційовною в кожній точці деякої множини, то вона називається диференційовною на цій множині.

У випадку функцій однієї змінної умова диференційовності еквівалентна умові існування похідної.

Функції однієї змінної

[ред. | ред. код]

Нехай функція y=f(x) визначена в деякому околі точки x0 і нехай Δx=x−x0. Функція f називається диференційовною в точці x0 (англ. differentiable), якщо приріст Δy=f(x0+Δx)−f(x0) можна представити у вигляді:

Δy=AΔx+α(Δx).

де:

A — стала. При фіксованій x0 A не залежить від Δx; але коли відбувається зміна x0, A змінюється також,
α(Δx)=o(Δx) при x→0.

Лінійна функція AΔx (від Δx) називається диференціалом функції в точці x0 і позначається df(x0), або, коротше dy.

Таким чином:

Δy=dy+o(Δx) при Δx→0,
dy=AΔx.

Властивості

[ред. | ред. код]

Для того, аби функція f була диференційовна в деякій точці x0, необхідно і достатньо щоб вона мала похідну в цій точці, при чому, в цьому випадку:

dy=f′(x0)dx.

Якщо функція диференційовна в деякій точці, то вона також є неперервною в цій точці.

Функції багатьох змінних

[ред. | ред. код]

Відображення f:M⊂ℝn→ℝm називається диференційовним в точці x0 якщо існує лінійне відображення A:ℝn→ℝm, що залежить від точки x0, таке що

f(x)=f(x0)+A(x−x0)+o(‖x−x0‖), x→x0,

або

limx→x0‖f(x)−f(x0)−A(x−x0)‖‖x−x0‖=0.

Лінійне відображення A:ℝn→ℝm називається диференціалом відображення f(x) в точці x0.

Якщо відображення f:M⊂ℝn→ℝm задано за допомогою функцій

fi:M⊂ℝn→ℝ, i=1,…,m,

то матриця диференціала A — це матриця Якобі, елементи якої рівні частковим похідним 𝐉ij=∂fi∂xj.

Зв'язок між диференційовністю і частковими похідними

[ред. | ред. код]

На відміну від функцій однієї змінної де диференційовність еквівалентна існуванню похідної, у випадку багатьох змінних залежність з частковими похідними трохи складніша. Справедливими є наступні твердження.

  • Якщо функція диференційовна в точці, то всі її часткові похідні і більш загально похідні за напрямком існують в цій точці.
  • Зворотнє твердження невірне. Прикладом може бути функція
f(x,y)={y3/(x2+y2)if (x,y)≠(0,0)0if (x,y)=(0,0)
для якої в точці (0, 0) існують похідні за всіма напрямками, зокрема і часткові похідні, але в цій точці функція не є диференційовною.
  • Якщо всі часткові похідні в точці існують і додатково є в ній неперервними то функція є диференційовною.
  • Умова неперервності часткових похідних не є необхідною для диференційовності. Наприклад у функції нижче обидві часткові похідні не є неперервні в точці (0, 0) але вона є диференційовною в цій точці
f(x,y)={(x2+y2)sin⁡(1x2+y2)if (x,y)≠(0,0)0if (x,y)=(0,0)

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]