Конкурс піаністів імені Фридеріка Шопена
Зовнішній вигляд
Очікує на перевірку
| Конкурс піаністів імені Фридеріка Шопена | |
|---|---|
| 52°14′04″ пн. ш. 21°00′40″ сх. д. / 52.234444444444° пн. ш. 21.011111111111° сх. д.G O | |
| Дата створення / заснування | 1926[1] |
| Названо на честь | Фридерик Шопен |
| Засновник | Jerzy Żurawlewd |
| Країна | |
| Адміністративна одиниця | Варшава |
| Місце розташування | Національна філармонія Польщі |
| Час/дата початку | 1927[2] |
| Період події | 157 788 000 s |
| День | 17 жовтня |
| Організатор | Національний інститут імені Фридерика Шопена |
| Переможець | Оборін Лев Миколайович Юнінський Олександр Зак Яків Ізраїлевич Давидович Белла Михайлівна Галина Черни-Стефаньска Adam Harasiewiczd Мауріціо Полліні Марта Аргеріх Гаррік Олссон Кристіан Цимерман Dang Thai Sond Stanislav Bunind Лі Юньді Rafał Blechaczd Yulianna Avdeevad Seong-Jin Chod Брюс Лю Eric Lud |
| Призовий фонд | 40 000 € |
![]() | |
| Офіційний сайт | |
| | |
Конкурс піаністів імені Фридерика Шопена — конкурс академічних піаністів, що проходить у Варшаві один раз на п'ять років і присвячений винятково музиці Фридерика Шопена.
Конкурс був уперше проведений 1927 року з ініціативи польського піаніста і музичного педагога Єжи Журавльова. До початку Другої світової війни конкурс відбувся тричі, і всі три рази його виграли радянські піаністи. У 1949 році пройшов четвертий конкурс, а з 1955-го відновився нормальний п'ятирічний цикл.
| 1927 | Лев Оборін (СРСР) |
| 1932 | Олександр Юнінський (СРСР) |
| 1937 | Яків Зак (СРСР) |
| 1949 | Белла Давидович (СРСР) і Галина Черни-Стефанська (Польща) |
| 1955 | Адам Харасевич (Польща) |
| 1960 | Мауріціо Полліні (Італія) |
| 1965 | Марта Аргерих (Аргентина) |
| 1970 | Гаррік Олссон (США) |
| 1975 | Кристіан Цимерман (Польща) |
| 1980 | Данг Тхай Шон (В'єтнам) |
| 1985 | Станіслав Бунін (СРСР) |
| 1990 | першої премії не присуджено |
| 1995 | першої премії не присуджено (друга премія — Олексій Султанов (США)) |
| 2000 | Юнді Лі (Китай) |
| 2005 | Рафал Блехач[pl] (Польща) |
| 2010 | Юліанна Авдєєва (Росія) |
- В 1955 р. члени журі конкурсу Лев Оборін (переможець першого конкурсу в 1927 р.) і Артуро Бенедетті Микеланджелі відмовилися підписати підсумковий протокол, протестуючи проти присудження першого місця польському піаністові Харасевичу замість відсунутого на друге місце Володимира Ашкеназі. В 1980 році стався аналогічний випадок: член журі Марта Аргерих покинула конкурс у знак протесту після того, як югославський піаніст Іво Погорелич не був допущений до третього туру.
- Після того, як в 1990 й 1995 рр. журі двічі поспіль не присудило першої премії, така можливість була усунута із правил.
- Переможець конкурсу 2005 року польський піаніст Рафал Блехач[pl], крім головного призу конкурсу, одержав і всі чотири додаткових призи першорядної важливості: за найкраще виконання полонезу, мазурки, сонати й концерту.
- Офіційний сайт конкурсу (англ.)(пол.)
