Факторний аналіз
Фа́кторний ана́ліз — статистичний метод аналізу впливу окремих факторів (чинників) на результативний показник.
Він дає змогу вивчити функціональний зв’язок між загальним результативним показником (функцією) та окремими факторами. Якщо взаємозв’язок між результативним показником та факторами має функціональний характер, коли відповідному значенню фактора відповідає строго визначене значення результативного показника, то такий тип зв’язку називають детермінованим. Коли зміна факторної ознаки дає кілька значень функції, то такий вид зв’язку між результативним показником і факторами називають стохастичним[1].
Вибір методу факторного аналізу суттєво залежить від типу залежностей у факторних моделях. При жорстко детермінованих зв’язках застосовують такі методи детермінованого факторного аналізу: ланцюгових підстановок, абсолютних і відносних різниць, індексним, логарифмування, інтегрування тощо. Для аналізу стохастичних залежностей використовують методи математичної статистики: кореляційний, дисперсійний, регресійний тощо[1]
Факторний аналіз використовується для комплексного аналізу господарської діяльності, пошуку і класифікації факторів, що впливають на економічні явища і процеси, з виявленням причинно-наслідкових зв'язків, що впливають на зміну конкретних показників господарської діяльності.[2]
Факторний аналіз застосовується для вивчення взаємозв'язків між значеннями змінних, що впливають технологічні процеси, апарати.[3] Статистичний метод аналізу впливу окремих факторів (чинників) на результативний (вихідний) показник. Методи факторного аналізу: метод головних компонент, кореляційний аналіз, метод максимальної правдоподібності, факторне моделювання. Застосовується також нечіткий факторний аналіз. Математичні методи засновані на класичній логіці, є нетерпимі до неточності та необ'єктивності істини, а також до невизначеності у економічних і технічних системах. В свою чергу невизначеність системи призводить до зростання ризиків від прийняття неефективних рішень, результатом чого можуть бути негативні економічні наслідки. З цією метою виникає потреба у методах, що ґрунтуються на нечіткій логіці.[джерело?]
- 1 2 Skybinska, Zoryana; Gryniv, Tetiana (30 березня 2023). The research of methodical ways of factor analysis. Академічні візії (16 (2023)). doi:10.5281/ZENODO.7705087.
- ↑ Jöreskog, Karl G. (1983). Factor Analysis as an Errors-in-Variables Model. Principals of Modern Psychological Measurement. Hillsdale: Erlbaum. с. 185–196. ISBN 0-89859-277-1.
- ↑ Bandalos, Deborah L. (2017). Measurement Theory and Applications for the Social Sciences. The Guilford Press.
 |
Це незавершена стаття зі статистики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 |
Це незавершена стаття з маркетингу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | В іншому мовному розділі є повніша стаття Factor analysis(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою перекладу з англійської.
|
| Методи економічного аналізу | |
|
Багатомірне шкалювання · Варіаційний аналіз · Дискримінантний аналіз · Кластер-аналіз · Регресійний аналіз · Факторний аналіз | |
